Вітаємо!!!

Дорога родино ліцею №2, сьогодні, 4 січня, у НАШОГО Мирослава Мариновича 75-і уродини. Кажемо нашого, бо куди б не закидувала доля п.Мирослава, він завжди пам’ятає стежину до своєї рідної другої школи, яку закінчив ще в 1966 році.

Мирослав Маринович – із тих, кого прийнято називати моральним авторитетом. Дисидент, що не скорився радянській каральній машині (свій вирок отримав у 28 років); науковець, правозахисник, освітянин, письменник, публічний інтелектуал, сьогодні проректор Українського Католицького Університету у Львові, Почесний громадянин Дрогобича і Львова. Регалії перелічувати можна довго, а факт простий – до думки Мариновича дослухалися й дослухаються декілька поколінь українців, які бачать у його словах – простих, але влучних – себе, ніби у дзеркалі. І хоча нині моральні авторитети не в моді, людям завжди важливо мати орієнтир, рівнятися на думку досвідченого.

Дякуємо, дорогий Мирославе, що Ви були і є в нашому житті, – й будьте в ньому завжди!

Найкращі побажання передаємо від усіх колег, хто має щастя знатися із Вами. Світлого Вам Водохреща і щасливого переможного Нового року! Зичимо міцного духу та незламної віри в майбутнє! Хай 2024 рік принесе Вам і нам усім вистражданий і вимолений справедливий мир!

Хай доля шле добро і щастя,
Міцне здоров’я, море благ земних,
А щедрі дні, мов рушники квітчасті,
Нехай ще довго стеляться до ніг!

З роси і води Вам, Мирославе Франковичу! Многая і благая літа!

P.S. А підтвердженням того факту, що Мирослав Маринович ніколи не забуває стежини до «привітного дому», де провів дитячі та юнацькі роки буде добірка світлин від початку 60-их років (коли Мирослав був учнем) до кінця 2023, на яких зафіксовано миті, пов’язані з другою школою чи ліцеєм №2 (тут уже, хто до якої назви звик).