Безхмарне блакитне небо, не дуже тепле, та все ж яскраве сонечко, барвисті осінні фарби… Здавалось би, душа має радіти такому дню, а вона чомусь плаче від болю і туги! Тривожно б’ються дитячі серця під час хвилини мовчання на Полі скорботи! Тремтять сльози на очах у дівчат, скорботно вдивляються хлопці в надмогильні світлини…
У День захисників і захисниць України ми навідалися до наших найдорожчих. До тих, хто віддав найцінніше, щоб ми могли насолоджуватися осіннім різнобарв’ям, зимовою казкою, весняним теплом та літньою спекою. Наші Герої, наші мужні і відважні захисники! Кожен з них мав свої плани на життя, свої цілі, свої незавершені справи… та одна на всіх була любов до рідної землі. Одним для них усіх став кінцевий пункт їхньої життєвої дороги - Поле скорботи… Спокій і тиша навкруги, а в юних серцях бринять слова: «Не забудемо ніколи Вашого подвигу! Не затьмаримо Вашої світлої пам‘яті! Будемо достойними Ваших вчинків! Вічна пам’ять Вам, наші найдорожчі…»
Зоряна Яким і учні 9-Б класу