17 травня Дрогобицька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 відзначала свій ювілейний, 75-й день народження. Ошатно вбрана, як справжня іменинниця, зустрічала вона своїх учнів, учителів і численних гостей.
Опівдні, коли вся шкільна родина зібралася на подвір’ї, щоб привітати рідну альма-матер святковим ФЛЕШМОБОМ, навіть небо розпогодилося після кількаденних дощів.
Сказати, що флешмоб удався на славу, - нічого не сказати. Мабуть, навіть для самих організаторів залишиться загадкою, як кільком сотням дітей від маленьких першачків до старшокласників удалося досягти такої злагодженості, такої чіткості виконання рухів.
«Сонце нам сяє», - здіймалися до небес слова пісні, під яку танцювали діти. І сонце щедро сипало на них своїм промінням.
Добре, що завдяки сучасним технічним засобам (над шкільним подвір’ям кружляв квадрокоптер, ретельно фіксуючи все на камеру) наш неймовірний флешмоб уже можуть побачити в Інтернеті всі, кому не вдалося в той час бути присутнім на святі.
А далі у святково прикрашеній актовій залі відбулася УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ.
Як і годиться, розпочалася вона зі слів, звернених до Бога. Хор, що об’єднав учителів, учнів та їхніх батьків виконав молитву «Отче наш».
Преосвященний владика Григорій, якому першому надали слово, подякував за довголітню співпрацю нашої школи і церкви, яка насправді є дуже важливою, адже «школа вчить, як світ живе, а церква вчить, як на світі жити». Владика благословив усіх присутніх, щоб завжди перебували під Божою опікою.
З теплими, щирими словами привітань виступали гості свята.
Мер міста Тарас Кучма, заступник директора департаменту освіти і науки ЛОДА Ігор Гайдук, начальник відділу освіти Петро Сушко, депутат обласної ради Андрій Ковч, випускник школи 1972 року, голова наглядової ради ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат» Василь Варський у вітальному слові, у першу чергу, наголошували на тому високому рівні, якого нам удалося досягнути за останні роки. І яскраве порівняння другої школи з «блискучим діамантом у намисті освітніх закладів не лише Дрогобиччини, а й цілої України», яким обдарував присутніх Петро Сушко, - мабуть, є не просто красивою метафорою. Підтвердженням цього є високі здобутки наших учнів у численних олімпіадах і конкурсах різних рівнів, а також Грамоти й Подяки від ЛОДА й Міністерства освіти і науки, які були вручені під час урочистої академії значній частині педагогічного колективу школи.
Розділити радість свята з різних куточків світу з’їхалися до другої школи наші давні друзі, завдяки яким сотні учнів отримали можливість брати участь у міжнародних проектах, удосконалювати знання іноземних мов, набувати безцінний досвід.
Це і ротарієць, меценат, симпатик другої школи Джордж Фінлі, який прибув зі США;
і куратор освіти Підкарпатського воєводства в Польщі Малгожата Раух;
і директор Комплексу загальноосвітніх шкіл №2 імені Маркіяна Шашкевича в м. Перемишль Петро Піпка;
і директор ліцею №2 імені Януша Корчака міста Ланцут Малгожата Купіс;
і керівник відділу прагматики та освітнього права Підкарпатського воєводства Аліція Бяліц;
і колишній та нинішній керівники Екологічного центру Spohns Haus (м. Ґерсгайм, Німеччина) Ганс Болінґер та Єжи Венґжиновський;
і координатор Центрального відомства ФРН із питань шкільної освіти за кордоном д-р Домінік Вольф.
Усі вони щиро дякували за справжню дружбу, яка утвердилася між ними і нашою школою; за гостинність, з якою їх завжди тут щиро приймають; за можливість пізнати завдяки нам багатство й красу української культури; за вихованих, допитливих, мотивованих наших учнів.
Приємно, що багато наших закордонних друзів починали й закінчували свої виступи українською мовою. Так зворушливо прозвучало з уст Джорджа Фінлі: «Слава Україні!» - «Героям слава!» - стоголосо прозвучало у відповідь.
Зал активно зустрічав і проводжав оплесками всіх промовців, які виступали з теплими словами привітань, а також колективи художньої самодіяльності, що дарували зі сцени свої кращі номери. Це і зразковий ансамбль пісні і танцю «Калиновий цвіт» (керівник Колотило Л.В.), і зразковий ансамбль сучасного танцю «FREE DANCE» (керівник Карпін Й.М.), і оркестр народних інструментів (керівник Мурза О.І.), і вокальний ансамбль «Мелодії серця» (керівник Пінчак А.А.).
Приємною несподіванкою і гарним подарунком для вчителів було побачити поряд із теперішніми учнями випускників минулих років, які виросли на сцені рідної школи і тепер повернулися сюди, щоб висловити мовою танцю й музики свою глибоку вдячність тим, хто плекав їхній талант.
На завершення урочистої академії слово взяла директор школи Лариса Панькевич. Коротким, але до сліз зворушливим був її виступ - подяка, насамперед тим учителям, які стояли біля витоків другої школи, тим, які впродовж десятків років творили її історію; священикам – за те, що вони завжди з нами у своїх молитвах; міській владі й депутатам усіх рівнів – за допомогу в розбудові школи; нашим симпатикам з-за кордону – за можливість нашим дітям пізнавати світ; усьому дружному педагогічному колективу – за жертовну працю. Хто знає, - може, саме в цьому і є відповідь на питання, яке задав у своєму виступі Домінік Вольф, дивуючись високим результатам наших учнів на DSD-іспитах: «Що є результатом вашого успіху?» Саме жертовна праця вчителів – нинішніх, і тих, хто вже на заслуженому відпочинку, і тих, хто, як писав у своєму зверненні колишній наш випускник Мирослав Маринович, «вже перебувають в обителях блаженних», - є запорукою успіху другої школи. А ще – вірність традиціям. А ще – відкритість до всього нового, прогресивного.
«Піснею про другу школу», яка впродовж десятків років традиційно лунає в цих стінах, завершилася урочиста академія. На сцені поруч із нинішніми учнями її виконували випускники різних років – Богдан Гой, Іван Качмар, Ліля Колотило-Хоньків. А разом із ними такі до болю знайомі слова «Не забудь ніколи нашу другу школу» співали всі присутні в залі. І затісними для пісні ставали стіни святкової зали. І залунала вона в коридорах і на подвір’ї, а далі полинула ввись, аби з усіх усюд скликати до рідної школи своїх випускників.