Ці слова Василя Сухомлинського стали лейтмотивом вечора пам’яті, приуроченого до 80-ліття Педагога з великої літери, колишньої учениці, учительки німецької мови, заступника директора, а в останнє десятиліття свого життя директора другої дрогобицької школи Корнелії Мельникевич, нашої незабутньої Нелі Феліксівни.
У щирій, справді родинній атмосфері спогадами про Нелю Феліксівну поділилися її найближчі родичі, друзі, колеги, колишні учні. Про її педагогічний талант тепло відгукнулися отець Мирослав Соболта, колишній директор гімназії Іван Лепкий. З трепетом у серці прослухали присутні і виступ самої Корнелії Мельникевич, записаний на святкуванні 50-річчя нашого навчального закладу.
Людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Минають роки, а пам'ять про Нелю Феліксівну не згасає, бо засади школи-родини, про які вона мріяла і плекала живуть у нашому навчальному закладі. Сюди із задоволенням ідуть діти, у яких батьки, дідусі, бабусі теж закінчували другу школу. І це вже справжні шкільні династії.
На закінчення вечора колишня випускниця, золота медалістка, мама теж нашої випускниці, голова «Об'єднання Родовід» Оксана Рудавська виступила з ініціативою посадити на подвір’ї ліцею калину в пам’ять про Нелю Феліксівну. «Об’єднанням Родовід» такі калини вже посаджено на згадку про Анізію Онищак, Мирославу Кот, Петра Франка… Тож нехай білий цвіт і червоні грона калини завжди нагадуватимуть усім про ще одну видатну особистість дрогобицького краю – Корнелію Мельникевич.