Ми відбудуємо Україну

Із 26 червня по 3 липня в нашому ліцеї було реалізовано проєкт «Ми відбудуємо Україну». Що цікаво, керував проєктом вчитель технологій з Німеччини Daniel Rohde-Kage. 14 хлопців-ліцеїстів мали можливість відчути себе будівельниками та архітекторами і попрацювати над ідеями щодо відновлення післявоєнної України, а також удосконалити свої знання з німецької мови.

Своїми думками про проєкт поділився з нами наш гість Daniel Rohde-Kage. Для зручності подаємо його допис в оригіналі, а також у перекладі українською мовою.

Ein Schulprojekt zu Zeiten des Krieges

In Friedenszeiten haben Schulprojekte wie der internationale Jugendaustausch ganz verschiedene Themen: Kulturelle Begegnung, Geschichte, Demokratie, Natur- und Umweltschutz, Musik und Kunst.

Welches Thema kann ein Schulprojekt haben, das in einem Land stattfindet, das sich im Krieg befindet? Die Ukraine ist jeden Tag mit der grausamen Realität des Krieges konfrontiert, und selbst weit von der Front entfernt findet das Leben der Menschen hier im Ausnahmezustand statt. Wie also kann man ukrainische Kinder und Jugendliche erreichen? Welches Thema beschäftigt sie?

Die kurze Antwort lautet: Die  Zukunft! Und zwar die ganz praktische Zukunft. Wenn der Krieg zu Ende sein wird, sind große Landstriche der Ukraine verwüstet. Der Kriegsterror richtet sich gegen Schulen, Wohnhäuser, Kirchen, Einkaufszentren, Sportstätten und Bauwerke der Energieversorgung wie den Staudamm des Wasserkraftwerks Kachowka.

Wir bauen die Zukunft!

Damit war das Thema des Projektes bestimmt: Wir bauen die Zukunft der Ukraine – als Baumeister und Architekten!

Unter den schwierigen Bedingungen, unter denen in der Ukraine Schule seit Beginn des Krieges stattfindet, fanden sich vierzehn Schüler (tatsächlich Jungen), die mit großer Motivation ihre Ideen für den Wiederaufbau der Ukraine in kleinen Modellen realisierten.

Kreativität und berufsorientierende Aspekte der deutschen Sprache

Die Modelle wurden mit einfachsten Mitteln, ungeachtet dessen aber mit einem fachlichem Anspruch erstellt. Allein wegen der fehlenden Elektrizität waren wir im Vergleich zum Technik-Unterricht in Deutschland deutlich eingeschränkt, und trotzdem gestalteten die Schüler eigenständige und ausgesprochen kreative Werkstücke und nutzten die verfügbaren Werkzeuge und Materialien.

Die Schülerinnen und Schüler des Lyzeum No. 2 lernen die deutsche Sprache auf einem sehr hohen Niveau. Es fühlt sich dann aber doch wie ein Abenteuer an, wenn man plötzlich mit einem Muttersprachler, dem Techniklehrer aus Deutschland, kommunizieren muss.

Um ein technisches Projekt umzusetzen, ist man auf Fachsprache angewiesen. Und für die Jugendlichen ist die Berufsorientierung noch lange nicht abgeschlossen, deswegen war es ein Anliegen der Lehrkräfte, auch im Hinblick auf Berufe, Werkzeug, Material und Tätigkeiten die deutsche Sprache einzubinden.

Persönliche Worte

Das Ziel dieses Schulprojektes war, praktische Solidarität mit Menschen zu zeigen, die sich mit dem Krieg konfrontiert sehen und sich den Frieden in Freiheit wünschen.

Es wurde realisiert ohne offiziellen Schulkontakt, aber mit persönlicher Unterstützung durch sachbezogene Geldspenden deutscher Lehrkräfte, über eine Entfernung von 1.500 Kilometern, ohne persönliche Bekanntschaft und einem praktischen Engagement – in der Ukraine und in Deutschland neben der vollen Unterrichtsverpflichtung der beiden Lehrkräfte Frau Oksana Dyakiv und Herrn Daniel Rohde-Kage an ihren Schulen.

Möglich wurde dies nur durch die Hilfsbereitschaft und persönliche Offenheit von Herrn Christoph Jeggle (Zentralstelle für das Auslandsschulwesen vom Bundesamt für Auswärtige Angelegenheiten) und Herrn Dr. Christian Lichtenberg, die den Kontakt zum Lyzeum No. 2 in Drohobych vermittelten.

Der allergrößte Dank geht aber an meine ukrainische Kollegin Oksana Dyakiv für ihre großartige Hilfe, ihre offenherzige und verbindliche Unterstützung. Persönlich vom Krieg betroffen, stehen doch ihre Schüler im Mittelpunkt ihres Engagements.

Sehr dankbar bin ich auch Frau  Schuldirektorin Pankewytsch, die  die Türen ihrer Schule für dieses Projekt weit öffnete, und meiner Kollegin Halina Dzhura für die Unterstützung als Sprachlehrerin und den persönlichen Austausch.

Meinen allergrößten, herzlichen Dank dafür!

Ich werde alles dafür tun, dass es ein weiteres Projekt gibt. Und ich wünsche der Ukraine – vor allem ihren Kindern – Frieden und die Zukunft, die sie selber in Freiheit gestalten.

Daniel Rohde-Kage

Шкільний проєкт у час війни

У мирний час теми шкільних проєктів, реалізованих внаслідок міжнародних молодіжних обмінів, можуть бути різними: культурна зустріч, історія, демократія, охорона навколишнього середовища, музика, мистецтво.

А якою може бути тема шкільного проєкту в країні, на території якої ведуться воєнні дії? Україна сьогодні зіткнулася з жорстокою реальністю війни, і навіть далеко від лінії фронту люди живуть у надзвичайній ситуації. Як достукатися до дітей та молоді? Якою темою вони зацікавляться? Відповідь звучить просто: МАЙБУТНЄ! Коли закінчиться війна, великі території України залишаться спустошеними. Військовий терор спрямований проти шкіл, будинків, церков, торгових центрів, спортивних споруд і гідроелектростанцій, як у Новій Каховці. Тому тема нашого проєкту стала очевидною. Ми творимо майбутнє України як будівельники та архітектори.

У складних умовах, у яких з початку війни навчаються діти, відгукнулися 14 хлопців ліцею, які втілили свої ідеї щодо відбудови України в маленьких моделях, але з великою мотивацією. Моделі створені з найпростіших засобів, але тим не менш на професійному рівні. Через відсутність електрики, ми були суттєво обмежені порівняно з уроками технологій у Німеччині, але школярі все одно розробляли надзвичайно креативні власні роботи, використовуючи доступні інструменти та матеріали.  

Учні та учениці Ліцею №2 Дрогобицької міської ради вивчають німецьку мову на дуже високому рівні. Та не все так просто, коли раптом довелося спілкуватися з носієм мови, який є вчителем технологій з Німеччини. Щоб реалізувати технічний проєкт, потрібно спиратися на технічну мову. Але молоді люди ще не зовсім визначилися з майбутньою професією, тому вчителі прагнули навчити німецької лексики що стосується професій, інструментів, матеріалів та діяльності.

Проєкт був організований, щоб продемонструвати солідарність з народом України, особливо під час війни. Його реалізовано без офіційних домовленостей, але за особистої підтримки німецьких вчителів, через їхні грошові пожертви на відстані 1500 км. Усе стало можливим лише завдяки допомозі та відкритості пана Christoph Jeggle, радника з питань шкільної освіти за кордоном, та програмного вчителя Christian Lichtenberg. Найщиріше дякую моїй українській колезі, учителю німецької мови Оксані Дяків за її велику допомогу, її справжню та віддану підтримку. Втративши сина на війні, вона всю себе присвячує учням.

Також я дуже вдячний директору Ларисі Панькевич, яка широко відкрила двері свого ліцею для реалізації цього проєкту, і моїй колезі, вчителю німецької мови Галині Джурі за підтримку та особисті контакти. Щиро дякую Вам!

Я зроблю все, щоб реалізувати наступний проєкт. Бажаю Україні, особливо її дітям, миру та майбутнього, яке вони зможуть будувати у свободі.

Daniel Rohde-Kage

Im Namen der Schulleitung, aller Lehrkräfte und Schüler des Lyzeums  bedanken wir uns herzlich beim Herrn Daniel Rohde-Kage, dem Techniklehrer aus Deutschland, für das interessante Bauprojekt und für die Unterstützung der Ukraine in dieser schwierigen Kriegszeit. Die Projektteilnehmer bekamen viele positive Emotionen von der geleisteten Arbeit und der Möglichkeit, mit einem Muttersprachler auf Deutsch zu kommunizieren. Wir wünschen Herrn Rohde-Kage eine schöne Heimreise und hoffen auf eine weitere Zusammenarbeit.