Український правозахисник і дисидент, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні.

Народився 4 січня 1949 в с. Комаровичі Старосамбірського району Дрогобицької, нині Львівської області. 1956–1966 – навчання в середній школі № 2 м. Дрогобича, яку закінчив із золотою медаллю. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті.

У 1970-х був звинувачений КДБ в антирадянській агітації і пропаганді, більше 10 років провів у радянських таборах і засланнях. У 1997-му заснував і очолив Інститут релігії та суспільства Львівської богословської академії, на базі якої в 2002-му утворився Український Католицький Університет. Сьогодні Мирослав Маринович - віце-ректор з питань призначення та місії цього університету. Почесний громадянин Дрогобича і Львова.

Випускник нашої школи 1979 року. Навчався на фізичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка. Кандитат фізико-математичних наук. Лауреат міжнародних наукових конкурсів. У 1996-1999 рр. – заступник директора Інституту фізики конденсованих систем. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, медаллю Національної академії наук України.

Із 1999 року працює директором Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» («Уарнет»), яке створило потужну мережу і є одним із найбільших провайдерів України, надає якісний доступ як до глобальних, так і до українських інформаційних мереж.

Старший тренер-викладач Дрогобицької ДЮСШ ім. І.Боберського, майстер спорту з акробатики, заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії.

Шкільні роки промайнули в СШ№2, яку закінчив 1965 року. 1967 р. йому присвоєно звання «Майстер спорту СРСР» з акробатики. Із 1970 р. працює в Дрогобицькій ДЮСШ. Підготував 41 майстра спорту, майстра спорту України міжнародного класу, його учні 18 разів захищали спортивну честь України на міжнародній арені, 10 разів були призерами чемпіонатів Європи і світу зі стрибків на акробатичній доріжці. А одна з його учениць – Оксана Грицик-Встретєнцева – у 2002 р. стала чемпіонкою Європи.

Бере участь у суддівстві чемпіонатів Європи та світу. Нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України».

Відважний захисник України від російського загарбника.

У 1999р. закінчив 9 клас Дрогобицької спеціалізованої школи №2, далі навчався в Дрогобицькому ВПУ №19.

З перших днів Революції Гідності брав участь у подіях на Майдані. У липні 2014 року поїхав добровольцем на Схід. Був зарахований у 2-у роту «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», де виконував обов’язки кухаря.

5 вересня 2014 року важко поранений, зі страшними опіками потрапив у полон. У Луганську терористи катували його, вимагали сказати ніби в «Айдарі» воюють фашисти й негідники. Але Іван тримався мужньо, не виторговував собі життя обманом чи наклепом – і загинув Героєм. Поховали Івана Ісика з військовими почестями на Алеї Слави Поля Скорботи в Дрогобичі.

Народився 1992 р. в родині відомих дрогобицьких лікарів. Випускник другої школи 2008 року. Активний учасник подій на Майдані, боєць батальйону «Айдар».

Ореста багато людей в Україні пам’ятають як лучника Майдану, бо в криваві дні лютого 2014 року він протистояв озброєному «Беркуту» із луком та стрілами, які зробив сам. А вже в червні того ж 2014 року, через два дні після одержання диплома Івано-Франківського медінституту Орест Каракевич пішов добровольцем в АТО, де служив снайпером у батальйоні «Айдар». На фронті пробув 2,5 роки. Після демобілізації вчиться в інтернатурі, веде активну громадську роботу.

Кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри практики німецької мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Дрогобицьку СШ №2 закінчила 1984 року.

Вищу освіту здобувала в Дрогобицькому державному педагогічному інституті (факультет іноземних мов), який із відзнакою закінчила в 1989 році. З 2007 по 2010 рік навчалася в аспірантурі при Дрогобицькому педагогічному університеті. У 2012 році захистила дисертацію на тему „Поезія і правда”: автобіографічний дискурс Ґете в контексті європейської традиції та новаторства”.

Сфера наукових зацікавлень: спогадове письмо, мемуаристика, ґетеана. Автор понад 50 наукових та навчально-методичних праць.

Кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Закінчила Дрогобицьку спеціалізовану школу №2 в 1999 році зі золотою медаллю.

2014 року захистила дисертацію «Педагогічні засади гармонізації національних і європейських стандартів освіти в контексті Болонського процесу». Є автором понад 20 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі в закордонних виданнях.

У сфері наукових зацікавлень Ірини Гамерської – проблемні питання реформування мовної освіти у постболонських реаліях, педагогічні основи підготовки вчителя іноземних мов у контексті Болонського процесу, перспективи розвитку мовної освіти в контексті євроінтеграційних процесів.

Заступник міністра охорони здоров'я України, доктор медичних наук.

Народився 1963 року в Бориславі. Навчався в Дрогобицькій СШ №2 (1970-1978), Бориславському медичному училищі , Івано-Франківському медичному інституті, закінчив аспірантуру Київського інституту післядипломної освіти імені П. Шупика.

Працював лікарем-стоматологом, завідувачем ортопедичним відділенням у Дрогобицькій стоматологічній поліклініці, асистентом, доцентом кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 1996 році заснував у Дрогобичі приватну стоматологічну клініку "Рома".

Автор понад 50 наукових праць, у тому числі понад 20 друкованих робіт у профільних виданнях ВАК, 6 раціоналізаторських пропозицій, 2 патентів України про винаходи.

Роман Ілик був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Обирався депутатом, працював першим заступником голови Львівської обласної ради. 2010 – 2013 роки - голова Львівської обласної партійної організації, член Політичної ради партії ВО «Батьківщина».

На парламентських виборах 2012 року обраний народним депутатом України . У Верховній Раді став першим заступником голови Комітету з питань охорони здоров'я.

2015-2016 роки – помічник Міністра охорони здоров'я України. 30 березня 2016 року призначений заступником Міністра охорони здоров'я України.

Засновник Моршинського заводу мінеральних вод, член ради директорів холдингу «IDS Group».

У СШ №2 Всеволод Білас навчався з 1971 по 1979 роки. Далі продовжив освіту в Дрогобицькому нафтовому технікумі, Львівському політехнічному інституті, Львівському університеті бізнесу і права.

До приходу в бізнес мінеральної води був віце-президентом Акціонерного товариства «Інвестцентр». Перед тим працював за фахом: техніком КВП Сургутського управління пуско-наладних робіт, старшим майстром заводу «Позитрон», інженером-електронником НВП «Фозот». У березні 1994 року Всеволод Білас розпочав організацію виробництва мінеральної води в м. Моршині Львівської області, яке завдяки його вмілим та висококваліфікованим здібностям сформувалося в потужне сучасне підприємство, яке з березня 1995 року він очолив на посаді генерального директора, а з березня 2003 по жовтень 2004 був головою правління ВАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Від часу об’єднання у холдинг найбільш потужних українських виробників (Миргородського та Моршинського заводів мінеральних вод) та їхніх дистриб'юторів («ІДС» та «Нова») став членом ради директорів холдингу IDS Group, директором з корпоративних питань ПрАТ «IDS», віце-президентом IDS Borjomi International.

Був обраний депутатом Моршинської міської ради трьох скликань, депутат Львівської обласної ради двох останніх скликань. Кавалер орденів «За заслуги » ІІІ і ІІ ступенів. У грудні 2018 року Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» нагородила Всеволода Біласа орденом за волонтерську діяльність.

Завідувач кафедри світової літератури та славістики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук, професор.

Навчалася у Дрогобицькій спеціалізованій школі №2, яку закінчила 1975 року із золотою медаллю.

У 2011 році захистила докторську дисертацію на тему «Парадигматика художньої модальності та її рецептивні аспекти (на прикладі лірики Р.М.Рільке)». Леся Степанівна – автор понад 65 наукових та навчально-методичних праць, серед яких – дві монографії: «В. Стус – інтерпретатор поезій Р.М. Рільке» (2005) і «Художня модальність поетичного універсуму Р.М. Рільке». У сфері її наукових зацікавлень – германістика та компаративістика, зокрема австрійська література ХІХ століття, сучасна німецька література, актуальні питання української класичної та новітньої літератури.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, заступник декана історичного факультету ДДПУ імені Івана Франка.

У 1992 р. закінчила Дрогобицьку СШ № 2 зі срібною медаллю. Від 1992 р. навчалася на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчила з відзнакою у 1997 р., отримавши кваліфікацію «Вчитель всесвітньої історії. Практичний психолог у закладах освіти». Протягом 1998–2002 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі всесвітньої історії на історичному факультеті ДДПУ імені Івана Франка. У 2004 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Унійні процеси в західних єпархіях Київської митрополії (остання третина XVII – початок XVIII ст.). Історіографія проблеми». У 2006 р. отримала вчене звання доцента кафедри всесвітньої історії.

Від 2000 р. займається дослідженням сучасних методів та інноваційних технологій навчання історії, є автором навчальних посібників «Методика викладання історії в школі» та «Методи навчання історії в школі», співавтором програми з польської мови та культури для позашкільних навчальних закладів, рекомендованої МОН України (2010 р.). Учасник міжнародних та всеукраїнських конференцій, зокрема за період 2014-2018 рр. взяла участь у роботі понад 20 наукових конференцій.

Учитель фізики і математики, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист Дрогобицької спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2, кандидат філософських наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Закінчив школу із золотою медаллю в 1992 році. Автор понад 200 наукових та науково-методичних праць (у тому числі чотирьох монографій, численних навчальних посібників і підручників для студентів вищих навчальних закладів, посібників для вчителів, наукових публікацій у фахових наукових виданнях в Україні та за кордоном), член журі IV етапу Всеукраїнської олімпіади з астрономії. У різні роки 218 учнів А.Р. Бурого були переможцями й призерами ІІ–ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з фізики, астрономії, математики.

Від 1999 року поєднує учительську діяльність з науково-педагогічною роботою в Дрогобицькому педагогічному університеті.

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У 1984 р. закінчив середню школу № 2 м. Дрогобича. У 1992 р. отримав диплом з відзнакою Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 1997 р. закінчив аспірантуру, а в 2008 р. – докторантуру у Львівському державному університеті імені Івана Франка.

Сфера наукових зацікавлень: історія Стародавнього Риму, релігійні погляди римського суспільства, раннє християнство. Д-р істор. н. (2010), професор (2013). Кандидатську дисертацію «Еволюція внутрішньої та зовнішньої політики Римської імперії в I ст. н.е.» захистив у Львівському державному університеті (1998). Докторську дисертацію на тему «Суспільно-політичний розвиток Римської імперії в І – на поч. ІІІ ст. н.е.: від «відновленої» Республіки до сенатської монархії» захистив в Ужгородському національному університеті. Член Харківського історико-археологічного товариства. Головний редактор фахового видання «Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія». Автор понад 100 наукових і науково-методичних праць. Член спеціалізованих вчених рад у Львівському національному університеті імені Івана Франка та у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

Доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Закінчив навчання в СШ №2 1981 року. Сферу наукових інтересів І. Білинського складають математичні моделі опису оптичних та електричних властивостей квантових точок і надґраток квантових точок різної форми та вимірності, а також розробка навчального програмного забезпечення.

Ігор Білинський – автор численних наукових статей (у тому числі в закордонних виданнях), навчально-методичних посібників для студентів вищих навчальних закладів, методичних рекомендацій та ін. У 2004 р. отримав вчене звання доцента кафедри теоретичної фізики. У 2016 – 2018 рр. був завідувачем кафедри теоретичної і прикладної фізики та комп’ютерного моделювання.

Кандидат фізико-математичних наук, доцент, Відмінник освіти України, заступник декана факультету початкової та мистецької освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Дрогобицьку СШ №2 закінчила 1981 року із золотою медаллю. Навчалася в аспірантурі при Львівському національному університеті імені Івана Франка. 2003 року захистила дисертацію «Асимптотика розв’язків еволюційних рівнянь у банаховому просторі».

Автор більше 150-ти наукових та навчально-методичних праць. У сфері наукових зацікавлень Л. Білецької – проблеми математичного і функціонального аналізу щодо досліджень розв’язності багатоточкових задач для еволюційних рівнянь у банаховому просторі, проблеми методики викладання математики у початковій школі.

Завідувач кафедри загальнотехнічних дисциплін Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, професор, доктор технічних наук.

Закінчив навчання в СШ №2 1974 року (класний керівник – учитель фізики Лідія Винарчик).

Докторська дисертація – «Розробка та дослідження тонкоплівкових структур для фотоперетворювачів та оптичних носіїв інформації» (1998).

Автор численних публікацій: підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, наукових статей у фахових виданнях, які входять до міжнародних баз наукометричних даних, а також багатьох патентів на винаходи (у тому числі – фототермопластичний носій, індикатор свіжості продуктів тваринництва, тонкоплівковий резистивний сенсор етанолу, сенсор візуального контролю вмісту аміаку та ін.), презентував результати свої досліджень на вітчизняних та міжнародних наукових конференція, симпозіумах, семінарах.

Вишивальниця, педагог, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990), заслужений майстер народної творчості України (1995).

Народилася у Варшаві. 1943-го батьки переїхали в Дрогобич, тут закінчила СШ №2 (1949 р.), педагогічний інститут і стала вчителем математики. З 1962 р. працювала викладачем кафедри математичного аналізу Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Я. Франка. 1982 року на факультеті громадських професій заснувала секцію народної вишивки. Через 10 років очолила першу в Україні інститутську кафедру методики й історії народних промислів. У 1986 році Мирославі Кот присвоєно звання «Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва України». Під її патронатом працювала лабораторія дослідження бойківської вишивки, заснована разом із багатьма її ученицями. Виховала понад 500 студентів, які розуміють і знають вишивку різних куточків України, її техніки й особливості. 15 її учениць стали членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а 5 кандидатами наук.

В історичному відділі музею «Дрогобиччина» створено постійно діючу експозицію «Вишиванки Мирослави Кот». Вона автор кількох книжок про українську вишивку. Організувала понад 40 виставок. Її роботи знаходяться в музеях і приватних колекціях США, Канади та України. У 2012 році вишивальниці присвоєно звання «Почесний громадянин міста Дрогобича».

Голова наглядової ради ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат», дійсний член Академії будівництва України.

Народився у с. Михайлевичі Дрогобицького району. 1972 року закінчив Дрогобицьку СШ №2, 1978 р. – Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», у 1990 р. – аспірантуру.

1990 року Василь Володимирович очолив Львівський домобудівний комбінат №2, який 1994 року перетворений на відкрите акціонерне товариство. Відтоді Василь Варський – голова його правління, а з 2006 р. – голова наглядової ради ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат».

У Львові та містах Дрогобич , Стрий, Новояворівськ, Турка , Самбір комбінат спорудив понад 300 тис. кв. м. житла і численні об’єкти виробничого призначення. Тісна співпраця В.В.Варського з наукою дозволила впровадити у виробництво сучасні матеріали, ефективні залізобетонні та металеві конструкції, нові технології на підприємствах. Створено структури для виконання всіх циклів будівельно-монтажних робіт для проведення будівництва «під ключ».

Дрогобицьку СШ№2 закінчив із золотою медаллю в 1980 році. У другій школі працювала вчителем фізики, математики й астрономії і мама п. Володимира Любов Григорівна Фірко.

Навчався на стоматологічному факультеті Дніпропетровського медичного інституту. З 1985 по 2003 рр. працював стоматологом у військовій частині м. Мукачево. Лікар вищої категорії, головний лікар і засновник стоматологічної клініки «Adamar», яка діє з 2003 року в м. Мукачево. На базі клініки постійно відбуваються курси і майстер-класи із впровадження нових медичних технологій у стоматології.

Навчався в СШ №2 в 2003-2012 роках. У 2015 р. поступив у Дрогобицький педуніверситет на факультет фізичного виховання.

2016 року здобув золоту медаль з ушу на 16 чемпіонаті Європи, який проводився в Москві, перемігши найсильнішого конкурента з Росії. 2017 року став бронзовим призером чемпіонату світу з ушу в м. Казань (Росія).

7-14 листопада 2017 року в Китайській Народній Республіці відбувся VII чемпіонат світу з традиційного ушу (кунг-фу). Всього за нагороди чемпіонату боролися близько 3800 учасників із 52 країн світу. Андрій Фегецин здобув три золоті нагороди в індивідуальних, групових та командних змаганнях. Тренер чемпіона світу – викладач кафедри фізичного виховання ДДПУ Оксана Сотрихіна.

У травні 2018 р. Андрієві Фегецину присвоєно звання «Майстер спорту України міжнародного класу».

Сьогодні працює за контрактом в Кореї.

Закінчила СШ №2 із золотою медаллю в1978 році. У другій школі працювала вчителем математики і мама п.Наталії Христина Гаврилівна.

Поступила на відділення класичної філології факультету іноземних мов Львівського держуніверситету ім. І Франка. Згодом перевелася у Московський державний університет ім. М. Ломоносова. У 1996 р. захистила кандидатську дисертацію. В 2001 році Наталії Маршалок присвоєно вчене звання доцента. Працювала на кафедрі світової літератури Дрогобицького педуніверситету. На даний час є доцентом кафедри романських мов Московського державного університету міжнародних відносин. Спеціалізується в античній літературі, естетиці еллінізму, питаннях методики викладання латинської мови юристам. Автор понад 50-ти наукових і науково-методичних праць.

Телерадіожурналіст, яка висвітлює життя українців Польщі.

Навчалась у СШ №2 в 1968-1978 рр. Здобувши музичну освіту, працювала керівником гуртка бандуристів у Палаці піонерів (1980-1990 рр.). У 1990 році емігрувала в Польщу. З 1993 працює телерадіожурналістом. Є автором і ведучою програми для української діаспори, зокрема для української меншини в Підкарпатському воєводстві «Скриня». Передачу також слухають поляки. У середині 90 років розпочала співпрацю з телебаченням Польсат (Polsat) та Загальнопольським Громадським телебаченням. Одночасно почала працювати в інформаційній і публіцистичній редакції Польського Радіо в м.Жешув. Результатом роботи є репортажі, які зайняли призові місця в загальнопольських і міжнародних конкурсах: 2015 рік - І нагорода у Міжнародному польсько-українському конкурсі «Калинові Мости», 2016 - ІІ місце, 2017 - ІІ місце, 2018 - І і ІІІ місце. У колекції нагород є й кілька подяк та відзначень, серед яких - Подяка Міністра Закордонних Справ України за висвітлення подій про життя українців в Польщі.

Кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора інституту іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Навчався у Дрогобицькій спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів №2, яку закінчив 1999 року із золотою медаллю. Учителем нашої школи була і матір Олега Анатолійовича – Лариса Марківна Радченко, викладач російської, а пізніше зарубіжної літератури, протягом багатьох років незмінний керівник гуртка акторської майстерності.

У 2011 році Олег Радченко захистив кандидатську дисертацію на тему «Іманентна поетика Еміля Штайґера у контексті проблематики сучасного літературознавства». Автор понад 60 наукових та навчально-методичних праць. У сфері наукових зацікавлень О. Радченка – літературознавство, німецька герменевтика та філософія ХІХ–ХХ ст.

Директор Комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”», кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У 2001 р. закінчив Дрогобицьку спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 2. Впродовж 2001 – 2006 рр. навчався на історичному факультеті ДДПУ ім. І. Франка, який закінчив з відзнакою, отримавши фах учителя історії та українознавства. Впродовж 2009-2011 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін. У 2012 р. при Спеціалізованій вченій Раді Луцького національного університету імені Лесі Українки захистив кандидатську дисертацію «Церковні братства Львівсько-Кам’янецької єпархії (XVIII ст.)» й отримав науковий ступінь кандидата історичних наук. Упродовж 2008-2015 рр. опублікував понад 130 наукових праць, з них 45 у фахових виданнях України та 20 за кордоном.