І плач, і біль, і злість, і віра в перемогу… Саме такі почуття переповнювали всіх, хто був присутній на скорботному заході в актовій залі нашого ліцею, присвяченому Героям Небесної Сотні і вже другій річниці з початку повномасштабної війни з росією. Герої Небесної Сотні 10 років тому першими заплатили найвищу ціну. Першими. Та не останніми… Війна продовжує свої криваві жнива.
Віче-реквієм вкотре нагадало кожному глядачеві про ту високу ціну свободи. Талановиті ліцеїсти віршованими рядками, піснею, танцем спробували передати свій біль та свою гордість за наш незламний народ . Дякуємо учням 9-Г класу за клопітку роботу, з якою вони гідно справилися. Зворушували до сліз танцювальні композиції учасників ''Калинового цвіту'', торкали душу чутливі пісні у виконанні вокального ансамблю дівчат. Дякуємо і Пупіну Мартину – юному актору з 4-В класу.
Учні переглянули кадри архівної відеохроніки, хвилиною мовчання пом’янули героїв війни – випускників нашої школи, які віддали своє життя за волю неньки України.
Пам'ятаємо. Боремося. Переможемо!
Перегляньте світлини та відео з цієї події і прочитайте зворушливі рядки зовсім нового вірша нашої колишньої вчительки Лесі Дешевої, який вона присвятила пам’яті Героя Олега Дяківа:
Рання весна. Ти ще наче не прошена.
Лютий кривавить. Війна запорошила
Запахом диму згорілої хати.
Третій вже рік. Відійшло так багато.
На цвинтарях - прапори на могилах.
А на світлинах - обличчя щасливі.
Ще молоді. Ось лежать, неціловані.
Синім барвінком тепер облюбовані.
Хлопці - на службі в Небесному війську.
Хоч ви далеко, до серця так близько.
Свічки тремтять на веснЯному вітрі.
Проліски перші цілуються з світлом.
Рання весна. І надія жевріє,
Хоч розбомбили в Гостомелі "Мрію".
В серці народу - вогонь невмирущий.
Коло історії двигає Сущий.
Крига безвиходу скресла з Майданом.
Весно, вітаємо з подихом раннім.
Тільки не вдар по надії морозами,
А прогрими великодніми грозами.