• +380324420386
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Відеолекторій «Життя на продаж»

3 грудня 2020 року проведено відеолекторій «Життя на продаж» для учнів 11 класів. Основна його мета - формування уявлень про торгівлю людьми, розвиток навичок безпечної поведінки та підвищення соціально-правових знань старшокласників.

До уваги присутніх запропонований документальний фільм «Життя на продаж», де висвітлено 3 реальних історії українських мігрантів, що стали жертвами експлуатації за кордоном. Кінострічка створена в партнерстві з Посольством США в Україні, Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Міністерством соціальної політики України та Міністерством внутрішніх справ України.

Акція «Долоньки - НЕ для биття»

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», мета якої - привернути увагу суспільства до проблем подолання насилля у родині, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

У рамках запланованих заходів наші маленькі школярики також долучилися до боротьби за справедливість, створивши неповторний плакат «Долоньки - НЕ для биття».

…А для чого ж тоді долоньки? Дітки з великим ентузіазмом пропонували різні варіанти добрих справ, які можна зробити своїми руками. Їхні ідеї - щирі та сповнені толерантності, тому що там немає місця приниженню гідності людини!

Дякуємо за таку кількість тепла!

Ірина Гайдучок, практичний психолог ліцею №2

«Знати, щоб себе оберігати!»

Проблеми збереження психічного та фізичного здоров’я учнівської молоді розглядаються на державному рівні та набувають особливої актуальності в час проведення економічних, політичних, соціальних реформ в Україні.

2 грудня 2020 року соціальним педагогом та практичним психологом за підтримки директора ліцею було проведено інформаційну годину за темою «Знати, щоб себе оберігати». Учні 11 класів отримали можливість обговорити важливі питання про здоров’я та наслідки вживання шкідливих речовин, а також розвіяти міф про узалежнені форми поведінки, що побутує у нашому суспільстві.

Соціально-психологічна служба ліцею

«Крок назустріч»

Усі ми різні та по-своєму особливі. Не кращі, не гірші - просто різні.

Пропагування толерантності має особливу важливість у теперішній час стрімких змін - наукових, екологічних, соціальних та багатьох інших.

Але що таке толерантність та звідки вона походить?

Толерантність - це готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди та порозуміння. Вона передбачає відмову від примусу та пошук компромісів у спілкуванні.

Саме цьому мистецтву – жити з людьми й серед людей – присвячений День толерантності, який запровадили 16 листопада 1995 року за рішенням ЮНЕСКО. У Декларації принципів терпимості ідеться про рівність усіх людей незалежно від віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри.

Який зміст в поняття «толерантність» вкладають сучасні підлітки та про необхідність розвивати в собі терпимість до інших йшла мова на просвітницькому занятті «Крок назустріч» для учнів 6 класів.

Ірина Гайдучок, практичний психолог ліцею №2

«Ми різні – ми рівні»

Свобода та рівність є загальноприйнятими у сучасному світі нормами та великою суспільною цінністю. І дуже важливо, щоб ця рівність реалізовувалась не лише у контексті національних, майнових, релігійних ознак, а ще й – статевих.

З метою проведення просвітницької роботи з основ культури гендерної рівності було організовано інтерактивне заняття на тему «Ми різні – ми рівні».

Разом з учнями 11-А класу аналізували суспільне становище жінки та чоловіка в різні історичні епохи та з'ясували, як закріплюється положення про міжстатеву рівність у сучасному українському законодавстві.

Надзвичайно цікавою була робота у командах, у ході якої хлопці та дівчата вдало висвітлили найпоширеніші гендерні стереотипи та можливі шляхи їхнього уникнення.

Ірина Гайдучок, практичний психолог ліцею №2

Емоційний інтелект

Емоційний інтелект

Емоційний інтелект - це, в першу чергу, наше вміння розбиратися в собі, правильно розпізнавати емоції («що зі мною зараз відбувається?», «що я відчуваю?», «можливо, я злюсь»). Розуміти, що їх викликає («через що я злюся?», «про що сигналізує мій стан?»). І вміння керувати собою, діяти на користь («як мені прожити злість безпечно для себе та оточуючих – при цьому не ігноруючи та не заганяючи її глибоко всередину?»). Це називається «саморегуляція».

Круглий стіл «культурне різноманіття як ресурс для розвитку громади»

Як заохотити учнів використовувати сучасні технології з користю? Як їх навчити логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати креативність та висловлювати думку?

Усе це про методику самоорганізованого освітнього простору (СООП), яка передбачає надання учням можливості та відповідальності за організацію спільної діяльності для досягнення освітніх цілей. Саме тому Ліцей №2 є одним із учасників програми «DARE – мріяти, досягати, усвідомлювати та виражати», що активно впроваджує вищезгадану методику. В умовах освітнього середовища за допомогою СООП учні отримують позитивний досвід, який може бути відтворений в усіх соціальних сферах.

20 серпня 2020 року на базі БФ Карітас у рамках регіональної програми «DARE» відбулося засідання круглого столу «Культурне різноманіття як ресурс для розвитку громади». Одна з важливих тем заходу – надихаючі історії про вклад кримськотатарської та польської громад у розвиток Дрогобиччини.

Приємним моментом було вручення усім учасникам круглого столу додаткових матеріалів, які розкривають потенціал самоорганізованого навчання у сучасних умовах.

Ірина Гайдучок, практичний психолог ліцею №2

Поступовий вихід із карантину: підготовка та адаптація

Із закінченням карантину у кожного з нас розпочнеться період адаптації. Хтось доволі швидко повернеться до звичного ритму життя, інші ж можуть стикатися з деякими труднощами: порушенням сну, тривогою, перевтомою.

Поступовий вихід із карантину: підготовка та адаптація

Тому хочеться звернути вашу увагу на деякі рекомендації, що допоможуть у цей час:

  • підготуйтеся до звичної рутини до виходу з карантину. Налаштуйте розпорядок дня, налагоджуйте сон, почніть прокидатися у той час, у який ви зазвичай прокидаєтеся, коли вам потрібно йти на роботу/навчання. Повертайтеся до фізичної активності, особливо якщо під час карантину були малорухливими. Робіть зарядку аби потроху привести організм у тонус;
  • відновлюйте соціальну активність. Якщо ви ще не перейнялися перевагами zoom-дзвінків, то час це зробити. Поспілкуйтеся з друзями та колегами, використовуючи конференц-зв'язок. Це допоможе вам підготуватися до соціальної активності, яка чекає після виходу з карантину;
  • починайте з невеликих кроків. Виходячи на роботу, не варто з перших же днів брати на себе вирішення тисячі завдань і ставити перед собою занадто високу планку. Перший тиждень-два робочого режиму варто провести у стані економії ресурсів. Будь-які зміни є стресовою подією та потребують мобілізації сил;

Фітнес для мозку. вправи, що допомагають триматись у тонусі.

1

А ви займаєтеся спортом?

Наш мозок також потребує регулярних тренувань! Його необхідно постійно дивувати та змушувати працювати по-новому. «Фітнес для мозку» корисний не лише дітям. Дорослим він допоможе підтримувати себе у формі та уникнути негативних вікових змін.

Запропоновані тренування чимось нагадують медитативні вправи. Однак їх мета - не лише занурення вглиб своєї свідомості, а й отримання більшого взаєморозуміння між членами сім'ї.

  1. Відчуйте світ по-новому. Для цього необов'язково залишати свій будинок! Закрийте очі та 5 хвилин послухайте, як звучить дім. Позмагайтеся з дитиною, хто помітить більше незвичайних деталей. Дивно, але ми можемо дізнатися багато нового. Наприклад, виявиться, що в спальні солодко мурчить кішка. До речі, а що відбувається за вікном? У цій вправі наші почуття працюють у нових умовах, а мозок починає зарядку. Також це допомагає концентрації та розвиває чутливість.
  2. Наступний етап тренувань спрямований на розвиток фантазії. Включіть ваш улюблений мультфільм. Але тільки одна умова - вимкніть звук. Підключіть до гри всю сім'ю і ... починайте озвучувати героїв. Нехай це буде незнайома серія, де дії персонажів не так легко передбачити. Не намагайтеся вгадати ‒ вигадуйте! Дивимося на звичний світ по-новому та розвиваємо творче мислення.

Тримайте руки та думки в чистоті: особиста гігієна захистить від вірусу, а інформаційна ‒ від паніки

У період карантину звідусіль лунають заклики про дотримання особистої гігієни рук, але не менш важливою є й інформаційна гігієна. Завдяки Інтернету та соцмережам події, що розгортаються на теренах держави, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння та почуття незахищеності. Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі. Тому дуже важливо отримувати лише правдиву інформацію, яка базується на підтверджених фактах, а не на суб’єктивних судженнях чи домислах.

Гортаючи стрічку в мережі, переважна більшість користувачів звертає увагу на гучні слова. Цим активно зловживають автори хибних новин, вживаючи у заголовках надмірне перебільшення на кшталт «жахливий», «небачений», «неймовірний», «шокуючий», «відкрив усім очі», «вразив увесь світ». Що цікавішим виглядає заголовок новини, тим більша ймовірність того, що це є фейк, якому не варто довіряти. Важливо пам’ятати: у професійних новинах ми ніколи не побачимо жодного натяку на оцінку будь - чого. Тому і не варто одразу довіряти емоційній, сенсаційній інформації, адже вона створена саме для маніпулювання суспільною думкою.

Матеріали з посиланнями на перевірені джерела ‒ не завжди вірні, або ж можуть викривлювати інформацію, вириваючи щось із контексту. Те саме стосується цитат відомих людей, яким ми довіряємо. Наприклад, некоректно вирвана з контексту цитата відомого лікаря може викликати ефект прямо протилежний тому, що хотів сказати цей лікар. Тому якщо нам потрібна інформація, скажімо, від конкретних фахівців, краще послухати декількох різних. А ще краще ‒ поцікавитися рекомендаціями ВООЗ, над якими працюють тисячі кращих лікарів світу.

Психологічні реакції людини та її поведінка залежать від отриманих знань. Якщо кілька разів в її поле зору потрапляли повідомлення панічного характеру, мимоволі з’являються тривожні думки. Навіть читання лякаючих заголовків новин викликає в організмі викид кортизолу, який називають гормоном стресу.

Тому порада дуже проста ‒ час від часу відпочивайте від новин, не дозволяйте інформаційному впливу керувати вашим настроєм. У цьому вам допоможуть декілька порад для правильного сприйняття інформації:

  • порівнюйте подачу інформації з декількох джерел;
  • будьте пильними до занадто емоційного матеріалу. Не дайте одиничному шокуючому факту відвернути увагу від загальної картини. Ставтеся критично до висновків кореспондентів, що базуються на їхніх власних почуттях;
  • не вірте «голосним» заголовкам. Завжди аналізуйте увесь матеріал;
  • обмежте коментування фейкової інформації - це допоможе уникнути зайвого «інформаційного шуму»;
  • аналізуйте саме джерело, що публікує матеріал;
  • отримуйте інформацію лише на офіційних сторінках державних установ.

Нижче наводиться перелік офіційних джерел, які подають правдиву та підтверджену інформацію про Covid-19:

  • https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov ‒ на сайті Міністерства охорони здоров’я України публікують офіційну статистику хворих в Україні. Також тут можна переглянути рекомендації МОЗ, алгоритми дій у разі виявлення симптомів і дізнатися телефони гарячих ліній COVID-19 в регіонах;
  • https://www.phc.org.ua/news ‒ сторінка Центру громадського здоров’я України;
  • https://www.facebook.com/SecurSerUkraine/ ‒ на сторінці Служби безпеки України можна переглянути інформацію щодо розкритих фейків про коронавірус, які ширяться Інтернет-мережею;
  • https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019 ‒ у розділі сайту Всесвітньої організації охорони здоров’я розміщують інформацію та рекомендації від міжнародних експертів. ВООЗ як спеціалізована установа ООН підтримує співпрацю між урядами і партнерами для швидкої протидії поширенню коронавірусу.

Дехто обирає наступну позицію: дистанціюється від ситуації та вважає, що це все його не стосується, штучно створює навколо себе інформаційний вакуум. Така «стерильність» також шкідлива, адже робить людину вразливою. Кожен повинен робити висновки та мати власну точку зору. Для цього достатньо критично оцінювати будь-які дані й дотримуватися інформаційної гігієни.

Здоров'я усім нам!

Ірина Гайдучок, практичний психолог ліцею №2